Стендові доповіді
ХІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ АСОЦІАЦІЇ АРИТМОЛОГІВ УКРАЇНИ
Представляємо стендові доповіді учасників конференції. Оберіть тематику та перейдіть до вибору доповіді.
Кожен учасник може надіслати до оргкомітету 6 слайдів в Power Point 2010 до 27.07.2020р. з поміткою «Постерна сесія» на адресу електронної пошти orgmetod2017@gmail.com
Як створити постер?
Створіть свій е-постер в Power Point. 6 слайдів в Power Point 2010 в одному файлі, назва файлу – ПІБ першого автора. Розмір шрифту - 14 і більше пунктів. Назва повинна бути надрукована жирним шрифтом. Неприпустимі анімовані картинки GIF і відео.
Підведення підсумків відбудеться в прямому ефірі 21.05.2021 зал №2 о 14:30
Аритмологія
Модератор: проф. О. О. Ханюков
Upstream-терапія порушень ритму і провідності у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з метаболічним синдромом
Доповідач : Ястремська Ірина Олександрівна
Науковий керівник : д.м.н., проф. Швед Микола Іванович
Прогнозування ризику розвитку постійної форми фібриляції передсердь у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка
Доповідач : Олексій Олександрович Ханюков завідувач кафедри внутрішньої медицини 3, д.мед.н., професор. Марія Ігорівна Яловенко асистент кафедри внутрішньої медицини 3, к.мед.н. Олександр Валерійович Бучарський аспірант кафедри внутрішньої медицини 3
Eфективність та профіль безпеки соталолу у пацієнтів із ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією, асоційованих із надшлуночковими порушеннями серцевого ритму
Доповідач : В.С.Підлісна, Л.Л.Верещук, О.В.Качан, С.С.Підлісний
Особливості змін рівнів в крові трансформуючого фактора роста бета-1 у чоловіків хворих на артеріальну гіпертензію з пароксизмальною формою неклапанної фібриляції передсердь
Доповідач : Коваль С.М., Старченко Т.Г., Пенькова М.Ю., Мисниченко О.В., Рєзнік Л.А.
Стан внутрішньосерцевої гемодинаміки у пацієнтів з фібриляцією передсердь, що перенесли СOVID - 19
Доповідач : Стасишена Оксана Василівна
Питання до Ястремської Ірини Олександрівні:
– скажіть, будь ласка, чим був обумовлений Ваш вибір саме аргінін-карнітинової суміші в якості upstream-терапії порушень ритму і провідності у хворих на гострий інфаркт міокарду в поєднанні з метаболічним синдромом?
– Ваші пацієнти отримували 5 внутрішньовенних вливань цієї суміші. Але з якою кратністю? Кожний день?
З повагою,
модератор професор О.О. Ханюков
Вельмишановний Олексій Олександрович, дякую за запитання.
1. Наш вибір саме аргінін-карнітинової суміші в якості upstream-терапії порушень ритму і провідності у хворих на гострий інфаркт міокарду в поєднанні з метаболічним синдромом був обумовлений тим, що L-карнітин згідно з даними метааналізу, проведеного J.J. Di Nicolantonio et al. (2013), його призначення пацієнтам із перенесеним ІМ асоційоване зі зниженням смертності через будь-які причини на 27%, шлуночкових аритмій – на 65% та симптомів стенокардії – на 40%. У численних дослідженнях показано, що застосування L- карнітину має істотне значення щодо толерантності до глюкози, втрати ваги, метаболізму жирних кислот (Molfino et al., 2010; Zhang et al., 2014), а також позитивно впливає на пацієнтів з інсулінорезистентністю (Xu et al., 2017). Продемонстровано, що L-карнітин значно знижує рівень глюкози у плазмі натще, інсуліну, індексу HOMA-IR (резистентності до інсуліну) та глікованого гемоглобіну (Fathizadeh et al., 2019),таким чином має позитивний вплив на пацієнтів з метаболічним синдромом.
Окрім цього у хворих на ІМ і МС спостерігається знижена біодоступність NO, своєю чергою введення L-аргініну може підтримувати продукцію NO і полегшувати перебіг ІМ. Антиаритмічний ефект L-аргініну показали G. Eby та W.W. Halcomb (2006), пояснивши його впливом NO на синусно-передсердний вузол.
2. Upstream-терапія включала внутрішньовенне введення 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину в формі розчину для інфузій у дозі 100 мл один раз на добу курсом 5 днів.
З повагою, І.О. Ястремська
Питання до Підлісної Вікторії Степанівні:
– які саме інгібітори АПФ Ви використовували в дослідженні і в яких середніх дозах?
– середня доза соталолу в Вашому дослідженні?
– якій відсоток пацієнтів досяг цільового рівня артеріального тиску наприкінці періоду спостереження?
– які побічні ефекти терапії Ви спостерігали протягом періоду спостереження?
З повагою,
модератор професор О.О. Ханюков
Доброго дня, Шановний Олексіє, Олександровичу, з великим задоволенням відповідаю на Ваші запитання:
– При проведення дослідження були призначені наступні препарати: периндоприл 4-8мг/добу, раміприл 5-10мг, що є їх середньо-добовою дозою.
– Доза соталолу індивідуально титрувалась для кожного пацієнта та в середньому склала 80 мг 3 рази на добу.
– В кінцевому результаті близько 80 % дослідждуваних пацієнтів досягли цільових цифр АТ.
– Протягом всього періоду спостереження значимих побічних ефектів зареєстровано не було, але в двох пацієнтів на початку прийому препаратів виникло легке головокружіння, що згодом припинилось та одного пацієнта турбувала загальна слабкість.
Вдячна за інтерес до роботи, з повагою, Підлісна В.С.
Питання до Коваля Сергія Миколайовича:
– наукова новизна Вашої роботи не викликає будь-яких сумнівів з точку зору прогнозування клінічного перебігу артеріальної гіпертензії та ризику виникнення пароксизмів ФП. Але скажіть, будь ласка, яка практична значущість Вашої роботи саме для лікарів первинної ланки?
– наскільки доступно дослідження ТФР-бета1 для звичайного пацієнта?
– яким чином можна впливати (медикаментозно) на рівень ТФР-бета1?
З повагою,
модератор професор О.О. Ханюков
Вельмишановний Олексій Олександрович, з великим задоволенням відповідаю на Ваші запитання.
1. Практична цінність нашої роботи полягає у тому , що надані рекомендації що до ретельного обстеження чоловіків, хворих на АГ з ГЛШ та збільшеним ЛП на наявність параксизмальной форми ФП.
2. Визначення рівнів нових прогностичних маркерів, наприклад NT-proBNP, ренін, альдостерон, раніше були малодоступні в реальній клінічній практиці. Але по мірі того, як лікарі усвідомлюють важливість визначення рівню того чи іншого чинника виникає запит на широке впровадження цих методів дослідження. А ТФР-бета1 є одним з найбільш важливих профіброгенних факторів, які беруть участь в серцево-судинному ремоделюванні.
3. В даний час відомо значний вплив інгібіторів альдостерону і блокаторів РАС на рівень ТФР-–бета1. Важливу роль відіграє досягнення цільових рівнів АТ. Подальші дослідження вивчення впливу різних класів антигіпертензивних препаратів на рівні ТФР-бета1 вкрай актуальні.
Питання до Стасишеній Оксани Василівни:
– які, на Ваш погляд, можна надати рекомендації пацієнтам з ФП, які перенесли COVID, щодо корекції або оптимізації терапії в плані поліпшення стану внутрішньосерцевої гемодинаміки?
З повагою,
модератор професор О.О. Ханюков
Шановний, Олексію Олександровичу, дякую Вам за запитання!
Згідно керівництва ESC з діагностики та лікування серцево-судинних хвороби під час пандемії COVID-19 від 10 червня 2020року, терапія ФП у хворих , що перенесли коронавірусну інфекцію, не повинна відрізнятися від терапії пацієнтів без COVID і враховує при потребі відновлення синусового ритму, контроль частоти ритму та тромбоемболічну профілактику згідно шкали CHA2DS2Vasc. Враховуючи, гірші показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, на мій погляд, у пацієнтів, що перенесли КІ слід звернути увагу на профілактику основного захворювання та своєчасне лікування коморбідної патології. Адже, краще хворобу профілактувати, ніж її лікувати. Своєчасне скринінгове проведення ТТЕХОКГ у пацієтів сприятиме ранній діагностиці та початку своєчасного лікування.
Міцного Вам здоров’я та успішного дня!
З пов., О.В. Стасишена